А сотню вже зустріли небеса…

Летіли легко,  хоч Майдан ридав…

І з кров'ю перемішана сльоза...

А батько сина ще не відпускав…

Й заплакав Бог, побачивши загін —

                                                                      Спереду — сотник, молодий, вродливий,

                                                                      І юний хлопчик в касці голубій,

                                                                              І вчитель літній — сивий-сивий…

                                                                             І рани їхні вже не їм болять..

                                                                             Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло..

                                                                             Як крила ангела,злітаючи назад,

                                                                              Небесна сотня в вирій полетіла…

   В п'ятницю 20 лютого в Кленовецькій ЗОШ І-ІІ ступенів ми згадували ті криваві події  2- ох річної давнини на Майдані. З болем у серці згадували людей які віддали своє життя. Ми втратили найкращих,  ми втратили справжніх патріотів, «людей з великої букви».  Україна пережила ці жахливі події які тривали майже рік. Ці криваві наступи, силовики проти народу, сльозогінний газ, коктелі Молотова. Це жахливо! Але це ще не був кінець. На деякий час після цих кривавих подій оголосили перемир’я.

    А вже на ранок 18 лютого було заплановано «Мирний наступ» — багатотисячну ходу учасників Євромайдану до Верховної Ради України, де мала відкритися чергова сесія, на якій планувався розгляд питань щодо змін до Конституції України щодо обмеження повноважень Президента. Близько 8.30 ранку мітингарі почали збиратися на майдані Незалежності, звідки десятитисячною колоною рушили до будинку Верховної Ради на вулиці Грушевського, з метою донесення вимог щодо повернення до Конституції зразка 2004 року та покарання винних у знущаннях з активістів Євромайдану.

    Проте на противагу «Мирному наступу» майданівців влада використала силу та зброю. Загинуло близько 20 осіб. Найстрашнішими і найважчими стали події 20 лютого в «Чорний четвер». Мітинг під Радою перейшов в запеклі сутички між протестувальниками і міліцією. Формально 19 лютого в Києві було оголошено перемир’я, проте на ділі протистояння тривали, так як урядові сили порушили перемир’я. А 20 лютого людей, які вийшли на мирний протест, щоб висловити свою громадську позицію, почали без розбору обстрілювати снайпери. Силовики розстрілювали активістів бойовими набоями. Цілились в голову та шию. Жертв було не уникнути. Ми втратили багато людей. Які відстоювали свою думку, та прагнули змін.

Ці події на вічно вкарбувалися в історію України.