Вже стільки літ і стільки зим,

Як відгримів той бій кривавий,

Вони ж ще там, на полі слави,

Уклін їм, мертвим і живим!

Спасибі вам, сивиголові,

Вітчизни-матері сини!

Немає правди у війни,

Вони лиш в мирі та любові!

Зупинись, прислухайся на мить –

Кричать з вогню і мати, і дитина,

Хай буде мир, хай більше не горить

У пеклі війн твоє життя, людино!

   Як тільки вберуться у чарівні білі квіти сади навесні, засвітять дивовижні свічки каштани, а повітрі розіллється тонкий і ніжний аромат, в бузкових кущах заллються піснями невсипущі солов’ї, а вся земля випромінюватиме радість і щастя,  нестримну жагу до життя, в один з таких прекрасних днів, 9 травня, ми відзначаємо велике свято – День Перемоги!

    Для нашої Батьківщини ця страшна війна розпочалася далекого 17 вересня 1939 року, коли сталінська Червона армія за таємною згодою з гітлерівською Німеччиною захопила землі Західної України та принесла ті нелюдські страждання, які відчув народ  Наддніпрянської України. А вже 22 червня 1941 року світанок поглинув кривавий двобій, що триватиме 1418 днів і ночей який коштував мільйони життів.

   Якою дорогою ціною далася ця перемога! Скільки життів забрала та страшна війна! Скільки доль зруйнувала вона! Нема жодної сім’ї в Україні, якої не торкалась війна своїм чорним крилом.

Як дорого коштує перемога! Але ми все витримали – і перемогли. Перемогли тому, що захищали Батьківщину, відстоювали право на життя.