Ветерани педагогічної праці... Це люди, які протягом багатьох років щедро дарували свої знання вихованцям, дарували радість дітям у спілкуванні, допомагали відкрити загадки Всесвіту, пізнати красу художнього слова, мистецтва. І головне - повірити у власні сили учням.

Висловлюємо слова подяки прекрасним, тому що немає більшої краси у справах, ніж відкривати іншим нові світи й обрії; вдячним, тому що Вчитель і його вчення завжди в пам'яті учнів, а емоції і натхнення - неодмінна ознака вчительської професії, її імпульс.

Сьогодні 22 березня відповідно до наказу управління  освіти, молоді та спорту Мукачівської райради було відзначено 30-ти річчя з Дня створення спілки ветеранів Мукачівщини. Саме сьогодні ми запросили до нас в оселю Ірину Андріївну, яка є частим гостем в нашій школі. Вона пропрацювала у рідній школі села Кленовець 38 років, навчаючи старшокласників географії та історії. За свою сумлінну педагогічну працю була нагороджена медаллю ветерана праці і відповідним посвідченням. Нині  вона гордиться тим, що в трудовій книжці у неї тільки три записи  шкіл, де їй довелось працювати: 3 роки - в Чернівецькій обл. с.Стараженово, 3 роки -  в Бабичівській загальноосвітній школі І-ІІ ступенів,  ну і, звісно, у Кленовецькій загальноосвітній школі І-ІІ ступенів - 38 років, разом в Ірини Андріївни 44 роки педагогічного стажу.

Ірина Андріївна тепер уже біля 11 років на заслуженому відпочинку. Ми вирішили з нею поспілкуватись, щоб з’ясувати ряд запитань, які стосуються вчительського покликання, сімейного життя, оцінки сучасності і минулого, бачення перспектив, ролі ЗМІ у вихованні підростаючого покоління тощо. На що Ірина Андріївна залюбки відповіла.

Запалюйте і надалі у серцях своїх вихованців божественну іскру любові до людей, до пізнання нового, утвердження свого "Я" у житті.

Разом з педагогом-організатором були зібрані фотографії вчителів -ветеранів педагогічної праці які працювали в Кленовецькій ЗОШ І-ІІ ступенів у певні часові проміжки.